Дитина як стартап, або 5 порад, як вижити в перші місяці після пологів

Місяць тому я розпочала свій власний бізнес – разом з колегою відкрила невеликий центр англійської мови. За цей час  я пережила багато всього, і мене постійно не покидало відчуття, що це вже колись зі мною було. Якесь дежавю. І тут збагнула: стартап дуже схожий на народження першої дитини!

Я подумала, що з свого материнського досвіду можна було б з користю використати зараз? Що мене підтримувало тоді, а яких речей краще уникати, щоб не витрачати свої фізичні і душевні сили дарма? В мене вийшов наступний перелік.

1. Правило останньої спроби

Коли залишилось всього кілька днів до відкриття центру, було завершено ремонт, витрачено купу часу і сил на багато важливих дрібниць, я прокинулась одного ранку і сказала чоловікові, що не буду починати свій бізнес. Мені страшно, я втомилась, я не можу більше, не хочу, і взагалі виходить не так ідеально, як мені мріялось. 

 «Добре, - повільно відповів він, - давай тоді подумаємо, як ми вирішимо питання з орендою». І ми почали думати, як ми розділимо з моєю партнеркою по бізнесу витрати, що буде з приміщенням, з технікою, меблями.

«Хоча… ти знаєш, - сказала я, - я нещодавно дивилась одне відео (на цьому місці ви можете вже усміхнутись, але мій чоловік давно мене знає, і тому він був надзвичайно серйозним), і там розповідали про правило останньої спроби. Якщо в тебе щось ніяк не виходить, все йде не так – зроби ще одну спробу, останню. Тоді ти знатимеш, що зробила все, що могла». І ми пішли до кухні варити каву, щоб потім знову йти в офіс, бо ж треба готуватись до відкриття.

***

Перші дні життя мого сина я жила в постійних сумнівах: чи достатньо йому молока. Дільнича педіатр, яка, як я вже зараз розумію, була взагалі не компетентна в питаннях  грудного годування, під час кожного відвідування наголошувала, що якщо дитина постійно їсть і «така худа», то її треба догодовувати. Це були перманентні страх і відчай. Врешті, одного дня я попросила чоловіка купити суміш. І в цю мить подзвонила моя мама, яка сказала: «Не поспішайте. Не купуйте поки суміш. Давайте почекаємо ще трохи?». 

Коли сину виповнилось місяць, ми пішли до поліклініки. Під час зважування з’ясувалось, що його вага збільшилась на один кілограм і цілих сто грам – це було навіть трохи більше за медичні «норми». Педіатри тут же почали казати, що дитина переїдає грудного молока, і потрібно збільшувати проміжки між годуваннями – але це вже зовсім інша історія. Головне, що завдяки моїй мамі і ще одній останній спробі вдалось врятувати наше ГВ. І, звичайно ж, завдяки підтримці моїх близьких. 

До речі, про підтримку.

2. Іноді поради – це спосіб підтримати вас

Всі, хто має принаймні одну дитину, знають як це: разом з новонародженим ви отримуєте величезний шквал порад зусібіч. Одягати шапочку. Не одягати шапочку. Годувати за вимогою. Годувати за розкладом. Спати разом. Спати окремо. Допоювати водичкою. Не давати воду.

Всі, хто починав свою власну справу, теж знає, як це, коли багато-багато людей хоче порадити тобі, як краще зробити, коли ви їх про це не просите. Надрукуйте банер. Просувайте сайт. Не просувайте сайт, роздавайте флаєри. Реєструйтесь на першу групу. Реєструйтесь на другу групу.

***

Мені шкода, що тоді, коли в мене було немовля, я не знала однієї простої речі, яка могла б суттєво полегшити моє життя. Часто люди радять не тому, щоб роздратувати вас, і не тому, щоб показати вам, що вони знають краще. Просто таким чином вони намагаються вас підтримати. Ось таким дивним і трохи недолугим способом. Якщо ви подивитесь на поради під таким кутом, ви почнете дратуватись значно менше. А ще зможете спокійніше відстоювати власні кордони і відповідати: дякую за турботу, я подумаю. 

3. Підготуватись до всього – неможливо

Ви можете відвідати багато семінарів і зустрічей типу «Як я відкрив найкращу в місті кав’ярню і заробив свій перший мільйон». Прочитати багато книг і статей, поговорити з багатьма успішними людьми. Такі тексти і зустрічі дуже надихають, це правда. Але повірте, у вас в бізнесі все буде абсолютно інакше. Ви можете частково перейняти чужий досвід і секрети, однак ви не можете залізти в голову іншої людини і мислити так, як вона. Ви думаєте так, як думаєте ви. І це чудово, я вважаю. 

Намагайтесь не порівнювати себе з іншими, тому що часом це може сильніше демотивувати, ніж надихнути. 

***

Ви також можете прочитати купу книг і статей про дітей, годування, сон і харчування. Прослухати курси і вебінари. Читати мамські форуми і групи в фейсбук. Однак, ваша новонароджена дитина може спати не по дві-три години, як написано в книзі, а максимум по п’ятнадцять хвилин (моя дитина так і робила). Або ж вона їстиме безперервно весь час, і проміжків між годуваннями більше години ви раніше одинадцяти місяців не дочекаєтесь (моя дитина так теж робила). І так далі. 

Це не означає, що я закликаю не читати книг. Хочу сказати наступне: підготуйте себе до того, що щось може піти не по плану. Тому що всі книги – про звичайних середньостатистичних дітей, а у вас – особлива і найкраща дитина.  

4. Делегування – це важливо. Просіть про допомогу

Перший тиждень роботи в мене кипів мозок, і я не знала, яку справу починати робити спершу. Все було першочерговим і важливим. Замовити вивіску і воду, купити маркери для дошки, скласти плани наступних уроків, написати текст на сайт, подзвонити клієнтам, і ще комусь треба подзвонити, я не пам’ятаю кому, ааааа!..

Тоді я спинилась і подумала: стоп, а чи не забагато я беру на себе? У мене ж є колега, з якою ми все робимо разом. Тоді ми сіли і розділили всі поточні справи на двох. Стало набагато легше. Принцип «хочеш зробити добре – зроби це сама», за яким я жила все життя, виявився шкідливим, потрібно було від нього терміново відмовлятись. Бо інакше – привіт, емоційне вигорання.

*** 

Те ж саме з немовлям. Не кидайтесь робити все сама. Купати, носити, а ще готувати, прибирати, а  ще мити і переодягати, а ще… Навіть якщо вам здається, що у вас досить енергії, це відчуття може бути оманливим. Ваші ресурси не необмежені. 

Попросіть чоловіка про допомогу – найпершу людину, яку варто про це просити. Він не зіпсує і не зламає дитину – перевірено!

Попросіть батьків чи свекрів, подруг чи родичів замість ще одного брязкальця чи дитячого костюмчика в подарунок принести вам готової (!) їжі чи прибрати в квартирі, доки ви годуєте. Часто вони не знають, як вам допомогти, і це буде чудово, якщо ви сама їм вкажете, що можна для вас зробити.

Делегуйте турботи там, де це можливо, бо інакше – привіт, емоційне вигорання.

5. Отримуйте задоволення від дрібниць 

Одного дня, коли вже почались уроки і з’явились перші клієнти, я прийшла до офісу раніше, ніж зазвичай. В моїй голові був довжелезний перелік справ, в моїй квартирі залишився безлад і чоловік з сином, які самостійно варили свій перший в житті борщ. Я відчинила двері, і зайшла до приміщення. Світило яскраве сонце, було тихо і затишно. Я сіла за стіл і подумала – нічого собі, це ж мій власний офіс! Невеликий, орендований, але мій! І я можу зараз тут сісти і покласти ноги на стіл. Або не покласти. Або зварити кави і дивитись у вікно. Або ще щось. 

Це було дуже особливе відчуття – задоволення собою. І я подумала – гм, всі ці випробування позаду були недарма. А ще скільки їх буде попереду, хо-хо! Однак, зараз в цю мить, я дуже щаслива.

***

Якщо казати про сина, то, звичайно, було безліч моментів, коли час сповільнювався і я думала: як добре, що він в мене є! Навіть не буду їх перераховувати – не тому, що це дуже інтимно (а може, й тому теж). А тому, що в кожної мами ці миті свої, особливі. Помічайте їх. Обіймайте малюка і відчувайте його запах. Пийте каву на прогулянці, доки він спить у візочку. 

Обов’язково звертайте увагу радісні миті, це дуже важливо. Вони допомагають концентруватись на позитивному і легше переживати складнощі.

Якщо ви – мама, то в жодному разі не думайте, що час, який ви проживаєте з дитиною, минає дарма. Це надзвичайно корисний досвід, який дуже добре (пробачте за сленг) прокачує ваші скілли – і вони обов’язково вам стануть у нагоді, як мої несподівано стали в нагоді мені. Якщо ви думаєте, читаєте, аналізуєте, прислухаєтесь до себе і до дитини, і часом сумніваєтесь, чи гарна ви мама, - ви не лише виховуєте дитину, ви ще й неодмінно отримуєте покращену версію себе. 

В начало